„Україна – незалежна, Путін про це має пам’ятати”

 

Ющенко попереджає Тимошенко: ніякого повернення до минулого

 

У четвер у Празі відбудеться перша зустріч членів нової міжнародної ініціативи, яка об’єднує у собі Європейський Союз та шість республік, які колись входили до складу СРСР, - Україну, Грузію, Білорусь, Молдову, Вірменію та Азербайджан.

 

Ініціатива, яка покликана дещо „підсолодити гіркоту” державам, що не мають надій вступити у найближчій перспективі до ЄС?

„Переконаний, що ні. Угода про асоціацію між Україною та ЄС знаходиться в іншій політичній площині, аніж „Східне партнерство”, яке представляє собою важливе регіональне об’єднання, в рамках якого ми будемо говорити про фундаментальні речі: кордони, візи, енергетичну співпрацю”.

Президент України Віктор Ющенко, відповідаючи на питання „Коррієре делла Сера” та трьох інших європейських видань, спокійно та не поспішаючи пояснює свою точку зору. Він починає хвилюватись лише тоді, коли говорить про внутрішню ситуацію у своїй країні, зокрема, про нові суперечності між ним та Прем’єр-Міністром України Юлею Тимошенко, з якою у 2004 році запалив вогонь  Помаранчевої  революції.

 

Євросоюз запропонував посередництво у ваших стосунках. У Вас дійсно  існують проблеми у відносинах з Тимошенко?  

„Те, що наразі відбувається, не є особистим протистоянням. Це конфлікт двох ідеологій. Є група людей, яка має бажання повернути Україну до минулого. Ця група активно співпрацює з комуністами, без яких їй ніколине вдалось би проштовхнути ті закони, які були прийняті протягом останнього періоду. Вони не просто ведуть певну політику, а прагнуть поділити Україну. Відбулась справжня узурпація влади”.

 

Важливою для Вас проблемою залишаються відносини із Ваших східним сусідом – Росією Володимира Путіна. Після „газової кризи” 2006, на початку цього року відбувся новий конфлікт. Цього разу його причини є суто економічними?

„У всіх випадках мова йшла про політичні протистояння. У січні цього року ми всі програли, тому що домовленості, яких було досягнуто, не вирішили питання. Нажаль, Європейському Союзу, у боротьбі під час кризи, не вистачило сміливості й сьогодні ми маємо ще більшу нестабільність, а підписані угоди я називаю несиметричними, адже у них не враховано права та потреби її учасників.

Тобто в угодах не було зафіксовано об’єктивних цін на російський газ як на його транзит до держав ЄС, так і для потреб самої України?

„Немає навіть натяку. Візьмемо, для прикладу, вартість транзиту, який становить 1,7 доларів за тисячу кубометрів газу на сто кілометрів. В Європі таку пропозицію ніхто б не прийняв, адже реальні ціни на транзит у чотири-п’ять разів більші”.

 

А щодо ціни на газ для самої України? Вона є нижчою, аніж для країнЄС?

„Так, але ж вона є вищою за ті ціни, що їх платять наші сусіди. Ми маємо досягти європейських стандартів в усіх сферах наших стосунків з Росією”

Москва прагне взяти участь у домовленостях, яких Ви нещодавно досягли з Європейським Союзом у питанні щодо модифікації української газотранспортної системи. Вина це згодні?

„Звичайно ми готові розглянути можливість участі усіх зацікавлених сторін, але на особливих умовах”.

 

На яких саме?

„Для всіх має бути зрозумілим, що контроль над системою й власник труби залишиться незмінним. Це є українське – українським і залишиться”.

У „Східному партнерстві” бере участь також Білорусія Олександра Лукашенка, якого нещодавно прийняла Італія та Ватикан. На Вашу думку Сільвіо Берлусконі зробив правильно, що прийняв особу, яку називають останнім європейським диктатором.

„Я думаю, що відповідає інтересам усіх сторін допомогти Білорусі вийти із ізоляції та стати на шлях наближення до Євросоюзу. Звичайно, при цьому необхідно звертати увагу на потребу поважати принципи „свободи слова” та права опозиції, але не заганяти ситуацію у „глухий кут”. Я часто зустрічаюсь з О.Лукашенко під час регіональних заходів й переконаний, що діалог – це найкраща зброя. Необхідно говорити, дивлячись один-одному в очі”.

 

А щодо Володимира Путіна? Ви переконані, що з Росією також можна вирішити питання за допомогою діалогу?

„Звичайно, мені б дуже хотілось, щоб стосунки між нашими державами були краще і я думаю, що це цілком можливо. Але наразі все залежить від Москви.  Росія – велика держава й добре відомо, що чим більшою є країна, тим відповідальнішими мають бути її вчинки. Очевидно, що незалежність та суверенність України не повинна піддаватись жодним сумнівам”.

Росія та Україна не можуть знайти спільну точку зору навіть у питанні щодо Миколи Гоголя, якому цього року виповнюється двісті років з Дня народження.

„Він збагатив нас усіх; його внесок є настільки значним, що ми можемо вважати М.Гоголя громадянином планети. Але, звичайно, він був українцем”.